Горицвіт

Горицвіт весняний – багаторічна трав’яниста рослина з темно-бурим коротким товстим багатоголовим кореневищем, посадженим буро-чорним шнуроподібним корінням. В якості лікарської сировини використовують світло-зелені стебла та листя разом із золотисто-жовтими квітками. Збирають з початку цвітіння до початку осипання плодиків, поки не пожовкне листя.

Трава горицвета містить серцеві глікозиди (карденоліди). З них виділені у чистому вигляді: адонітоксин (аглікон – адонітоксигенін, цукор – рамноза); цимарин (аглікон – строфантидин, цукор – цимарозу), К-строфантин (аглікон – строфантидин, цукор – цимарозу та глюкоза). Знайдено також К-строфантозид, адонітоксол, строфадогенін, сліди інших серцевих глікозидів та сапонінів. Виявлено флавоновий глікозид адониверніт, 2-6-диметоксихінон, фітостерини, спирт адоніт.

Препарати адонісу широко застосовуються при лікуванні серцево-судинних захворювань. Основні показання до їх застосування – хронічна недостатність серцевої діяльності та неврози серця. У поєднанні з бромом призначаються при безсонні, підвищеній нервовій збудливості, епілепсії.

Препарати адонісу посилюють та уповільнюють серцеві скорочення, збільшують ударний хвилинний об’єм серця, усувають застійні явища (набряки), заспокоюють нервову систему. Є вказівки про позитивну дію адонісу при артриті. Кумулятивні властивості адонісу виражені слабо.