Жовтушник

У природних умовах жовтушник сірий мешкає в степах, на сухих, як правило, кам’янистих схилах, рідше в соснових борах і серед чагарників.

Для виготовлення препаратів рослини збирають надземну частину в період цвітіння, зрізуючи її на висоті 10-12 см від поверхні ґрунту. Використовують траву свіжої – для приготування соку або сушать на свіжому повітрі, в тіні.

Фармакологічні властивості сировини жовтушника залежить від вмісту у ньому глікозидів. Дослідженнями встановлено, що рослина – активний серцевий засіб. Характер дії його препаратів близький до строфантину, проте вони ефективніші, звикання до них менше, оскільки вони швидко виводяться із серцевого м’яза. Крім того, препарати жовтушника мають відхаркувальну і сечогінну властивість, заспокоюють центральну нервову систему.

Зазвичай настоянку та настій трави рослини призначають при гострій та хронічній серцево-судинній недостатності, пов’язаній з порушеннями кровообігу. Вони полегшують стан хворих на гіпертонію, стенокардію і кардіосклероз, корисні при легеневих і грудних хворобах, особливо хрипоті. Призначають їх при водянці.