Амарант

Амарант – назва грецька, у перекладі означає «нев’янучу квітку». Стародавні інки та ацтеки століттями та тисячоліттями вживали в їжу продукти з амаранту.
Вони використовували його для вигодовування новонароджених, зерна амаранту воїни брали із собою у важкі походи. Його цілющі властивості давали цим народам силу, витривалість, довголіття. Але амарант мав і релігійне значення, у зв’язку з чим свята інквізиція кілька століть тому знищила посіви цієї культури у Центральній Америці. Існує версія, що саме тому загинула цивілізація майя, що втратила головне джерело сили і могутності – рослини амарант.

Амарантовий хліб багато століть тому був основною їжею слов’ян.
Але після того як Петро I заборонив вирощування амаранту, з нашої землі зникли довгожителі (за переказами деякі старці жили по 300 років).

Головна цінність амаранту – білок (18%), за змістом якого він перевершує сою. Крім того, рослина містить чотири незамінні амінокислоти, збалансовані в ньому так само, як і в материнському молоці. Амарант – це ще й фосфор, і кальцій, і рутин. А амарантова олія – ​​основне джерело сквалену, яке здатне підвищувати імунітет у кілька разів.